«Газпрому» доведеться підлаштуватися під Європу

«Газпрому» доведеться підлаштуватися під Європу - argumentua.com «Газпрому» доведеться підлаштуватися під Європу - argumentua.com

Москва прагне побудувати газопровід в Європу в обхід України до кінця 2019 - до того, як закінчиться договір про транзит з Києвом, пишуть аналітики центру Stratfor.

Але, на їхню думку, всі потенційні проекти Москви стикаються або з політичними, або з економічними труднощами, і тому не можуть бути реалізовані до наміченого терміну. У кінцевому рахунку, вважають експерти, через фінансові труднощі російська компанія буде змушена виходити з питань прибутку і підлаштовуватися під європейський ринок.

Росія шукає нові шляхи поставок газу в Європу, які повинні піти в обхід України, пишуть аналітики центру Stratfor. Але поки всі зусилля російської влади безуспішні.

«Газпром» розраховує запустити хоча б один із планованих трубопроводів до кінця 2019 року. До цього часу закінчується дія договору про транзит з Києвом. Однак, на думку аналітиків, здійснитися цим планам можуть перешкодити політичні, економічні і технічні проблеми.

Досі не реалізовано один з основних проектів - «Турецький потік», суперечки навколо якого велися в турецькому парламенті майже весь 2015 рік. Перемога партії Реджепа Тайіпа Ердогана могла зрушити проект з мертвої точки. Однак після того як ВПС Туреччини збили російський літак Су-24, відносини між Анкарою і Москвою зіпсувалися і майбутнє трубопроводу опинилося під питанням.

Другий проект - «Південний потік» - до останнього часу здавався похованим, але не так давно з'явилися чутки, що Москва і Софія активно обговорюють його відродження. Як вважають аналітики, ця інформація, спростовувана владою двох країн, виглядає цілком правдоподібною на тлі російсько-турецьких розбіжностей.

При цьому, наголошується в статті, Росії та Болгарії доведеться подолати ряд труднощів, щоб повернути життя «Південному потоку». По-перше, їм доведеться погодити це питання з транзитними країнами, включаючи Сербію, Угорщину та Італію. Навіть якщо ці «відносно дружні Москві держави» вдасться переконати, на переговори піде чимало часу. По-друге, російській владі потрібно буде отримати схвалення Анкари, оскільки газопровід повинен пройти через територію Туреччини.

Третій проект - «Північний потік - 2» - може розширити частку «Газпрому» на енергетичному ринку Північної Європи, особливо в Німеччині та Чехії. Однак газопровід, який має зміцнити зв'язки Москви і Берліна, викликає неоднозначну реакцію у європейців, з урахуванням того що німецька влада одночасно виступають за збереження антиросійських санкцій. Серед самих ярих супротивників проекту, що побоюються зміцнення Росії на континенті, - Польща, країни Балтії та Словаччина.

Держави, які виступають проти «Північного потоку - 2», формально не можуть блокувати його будівництво. «Газпрому» необхідна лише згода Німеччини, Фінляндії, Швеції та Данії, через територію яких пройде газопровід. Однак, підкреслюється в статті, Москві доведеться вести діалог з ЄС в цілому, а він може зажадати поступок щодо газових постачань до Європи.

І все ж, у порівнянні з двома іншими проектами, реалізація «Північного потоку - 2» - це шлях найменшого опору для Москви, міркують автори статті. Проте в цьому випадку постає проблема фінансових труднощів російської корпорації, про що свідчить її відмова від найбільшого тендеру у розмірі 2,2 мільярда доларів з будівництва «Сили Сибіру».

Багато в чому проекти гальмуються через дефіцит коштів «Газпрому». Якщо це так, то в газовій торгівлі з країнами Європи російській компанії доведеться керуватися прагматичними питаннями прибутку і підлаштовуватися під більш конкурентний європейський енергетичний ринок, говорять експерти.

Вибір редактора